Париж у весняні Великодні чарівне місто.Всі вулиці чопорні ,чисті.На клумбах вулиць і бульварів цвітуть тюльпани,нарциcи і багато квітів. Дерева випускають перші зелененькі листочки.На березі Сени бігають чоловіки і жінки різних вікових скупин.Ніхто нікуди не поспішає,кожний зайнятий своїми речами і тільки туристи фотографуються для увіковічнення своєї пpисутності в цьому чарівному і магічному місті,що називається Париж.Був у цьому місті декілька разів і інколи в думках проходять образи вулиць,будов,мостів,костелів та інших визначних місць, i завжди думаю,що хотів би ще раз побувати і побачити все те , що не встиг оглянути.
У квітні 2007 року ми з дружиною Марією були у
Парижі у весняні дні ,коли французи святкували Пасху. Проглядаючи
визначні місця та пам´ятки міста, ми, як і тисячі туристів з різних кінців світу, намагалися впереддень Пасхи
побувати у Соборі Паризької Богоматері (Нотр-Дам де парі).У зв´язку з тим,що всі бажаючі у
суботу попасти до костела Нотр-Дам не змогли,то наступного дня
під час недільної богослужби, нам всеж таки вдалося увійти. Недалеко собора
,перейшовши міст,можливо долучитися до огляду базару ,де французькі продавці
пропонують для купілі всю атрибутику,яка вживається і призначена для пасхальних
свят.Туристи купують в основному репродукції з
виглядами Парижа, костелів,мостів,триумфальної арки . Окрім церковної
літератури та поглядів продається безліч
різноманітних квітів,солодощів та продовольчих товарів. А перед костелем завжди збираються тисячі туристів
з різних країн світу.Існує там своя пропускна система.Віруючі ,які конфесійно
належать до костела Нотр-Дам, проходять і займають місця у костелі ,щоб бути учасниками літургії, а всі інші і туристи проходять ,а хто і зупиняється на невизначений
час ,щоб послухати проповідь, хорову і органну музику та зробити фотографії.Проходячи
будовою цієї величної споруди споглядаєш розкішні вітражи в яких зафіксовано ті
найвідоміші сюжети з євангелійських розповідей про життя Ісуса Христа. Головний
вітраж собору ,,Роза,, який розміщений над входом у собор. В центрі рози
знаходиться Божа матір в оточенні знаків
зодіаку.Сонячні промені проникаючі через вітражі заливають собор радугою
відтінків,придаючі інтер´єру
собора магічність і таємність. Архітектура
і живопис костелу відповідає
найкращим взірцям світового мистецтва і в повній мірі доповнюють значимість собору.І навіть не знаючи французької мови, вслухавшись у слова ,які
проголошує св´ященник
до вірян Латинські тексти Євангліє і
молитви, всерівно вдається розпізнати
про що він говорить.На мою думку, щоб бути св´ященником у такому величному соборі треба
мати великий талант, знання та обізнаність у релігознавстві,мистецтві та
історії. Без перебільшення потрібно зауважити,що коли знаходишся у цій визначній на весь світ будові,відчуваєш радість від побаченого та переймаєшся гордістю за людей, наших
європейських попередників,що змогли побудувати цю прекрасну споруду та зберегли її від варварів , які в різні віки
проводили наруги над християнами і літургічними спорудами. Адже відомо ,що цей
храм Собо́р Пари́зької Богома́тері(Нотр-Дам де Парі) (фр. Notre Dame de Paris)
присв´ячений Діві
Марії, являється кафедральним храмом Паризької архідієцезії. Один з
найпрекрасніших витворів готичного мистецтва. Стоїть на острові Сіте, на
місці першої християнської церкви Парижа, базиліки Святого Стефана. Ця церква була побудована на
місці галло-римського храму Юпітеру , що стояв тут за часів римської
влади. Собор є п'ятинефною базилікою. Висота будівлі становить 35 м,
довжина — 130 м.
Здалека, ще на підході до собору, чути магічний і чарівний перезвін дзвонів храму. Туристи, парижани, віруючі
і так собі всі, хто знаходиться поблизу, стягуються до собору, щоб послухати
вічність закодовану з дзвонах костелу. Протягом останніх років дев'ять
нових дзвонів, відлитих для Нотр-Дам де Парі в Нормандії і Нідерландах, зайняли
своє місце на дзвіниці. Їх перший передзвін сповістив про початок Великоднього богослужіння на
Страсній седмиці."Нові дзвони на соборі Паризької Богоматері в Парижі
уперше оголосили своїм дзвоном околиці і вони нагадують
той дзвін, який парижани чули в XVIII
столітті".Заміна дзвонів була приурочена до 850-річчя з моменту закладення
першого каменя собору. Оригінальні дзвони були розплавлені у часи Великої
французької революції для виготовлення гарматних ядер.Експерти спеціально
звірялися з церковними книгами, щоб пересвідчитися, що дзвін нових дзвонів
нагадує той, який видавали їх попередники у вісімнадцятому сторіччі.Водночас,
десятки експертів з Франції і з-за кордону намагаються протидіяти знищенню цих
дзвонів.Згідно з законом 1905 року, Нотр-Дам належить французькому урядові,
який дає католицькій церкві ексклюзивне право його використовувати. Тож дзвони,
кожен з яких важить по 767 кг-1,91 т, належать державі.У свій час архієпископ собору Патрік Жакен сказав в
інтерв’ю виданню Le Parisien: "Дзвони не продають, їх не знищують, не
переплавлюють. 2 лютого 2013 року ми осв´ятимо нові 8 дзвонів. Все, що ми робимо, відкрито, нічого
не приховується".Він також додав, що вже 40 культурних організацій заявили
про бажання забрати дзвони собі, але Патрік Жакен пояснив, що вони не належать
церкві.
У 12 столітті
був підготовлений проект собору. Автором був Моріс де Сюллі.
В 1163 році за правління короля Франції Людовика VII був закладений
перший камінь фундаменту. Будівництво тривало понад сто років. У
1245 році були закінчені усі башти,а у 1345 році весь костел.
Пасха завжди припадає на неділю. Понеділок
також належить до свята,
а тому крамниці у ці дні зачинені. Більшість історичних будов та музеїв також
закриті. Головним подарунком у Франції на Пасху є шоколадні яйця та зайчики. Яйця
французи не фарбують і не розписують як у східно-слов’янських землях. Головна
пасхальна літургія проходить у головному костелі Парижа Нотр-Дам. Її проводить
паризький архієпископ,
або кардинал. Під звуки головного органу костела , в якому виконуються твори
визначних світових композиторів Й.С.Баха, Й.Гайдна ,Франка та інших ,жіночий та
чоловічий хори костела співають
літургічні пашиї присвячені цій
визначній події воскресіння Ісуса Христа. У всіх католичних костелах проходить служба в один і той час, а тому
якщо не можливо стати учасником
богослужби в Нотр-Дамі ,то можливо піти до іншого костела і бути учасником
літургічних дійств.
Оглянувши деякі визначні місця Парижа,і
пообідавши,та покуштувавши французьськi вина
у затишному ресторанчику наш екскурсовод запропонувала нашій скупині проїздку
по Сені.Безперечно ця унікальна
екскурсія триває в межах зони Парижа і знайомить екскурсантів з усіма визначними
місцями, які прилягають до річки.Сюди входить Ейфельова вежа,Лувр,статуя Свободи,та
всі мости ,які пересікають Сену.Пропливаючи річкою,вражаєшся ,що протягом
всього маршуту берегами вештаються люди.Сотні ресторанчиків,бістро, відчинені
.Світло заповнює своєю ілюмінацією всі будови, які стоять на березі.Звісно
пропливали і біля кварталу,де проживають керівні державні мужі Франції. Протягом
проїздки з усіх напрямків маячить Ейфельова вежа яка ,щомиті змінюється
іллюмінацією світла і ніби маяк
попереджує про орієнтацію у вечірнім
Парижі.
Ціквим
явищем сучасної архітектури Парижа є Дефа́нс або Ла-Дефа́нс ( La Défense) — сучасний діловий і житловий квартал
в ближньому передмісті . Він вважається
найбільшим діловим центром Європи де проживає 20 000 мешканців. І кожного
дня на роботу сюди приїздять 150
000 службовців у 1500 фірм та організацій, які розмістилися в Дефанс.
Будівництво кварталу,
з його пішохідною зоною довжиною 1,2 км і шириною 250 м, почалося
в 1955 році. Перша
офісна будівля була відкрита в 1958 році.
Зараз у кварталі Дефанс розташовується велика кількість штаб-квартир банків і страхових
компаній. Найбільш вражаючими будівлями є Вежа Арева, Manhattan, Gan, CNIT (Центр
новітньої Індустрії і Технологій), Вежа Фіат. Проте найвідомішою спорудою
вважається Велика
арка Дефанс, сучасний варіант Тріумфальної
арки. Назва Дефанс походить
від назви пам'ятника La
Défense de Paris, встановленого на честь солдатів, які захищали місто під
час франко-пруської
війни 1870 року. Пам'ятник створений Луї-Ернестом Барріасом у
вигляді бронзової скульптури,
що знаходиться там, де раніше була дорожна розв'язка комуни Курбевуа,
тепер її можна побачити на тому самому місці перед церквою.
Пагорб, на якому сьогодні розташована Велика
Арка, мав раніше романтичну назву Chantecoq (Півнячий спів).
Вже при Людовіку XV було
продовжено історична вісь від сьогоднішніх Єлисейських
Полів у вигляді алеї, проте аж до 19
століття на пагорбі стояв вітряк.
Однак власне забудова Дефанса почалася лише після заснування спеціальної фірми
для перебудови кварталу — EPAD (Etablissement Public d'Amenagement de
la Défense). Завданням EPAD стало розвантаження традиційних ділових
кварталів біля Тріумфальної Арки і вздовж Великих бульварів, а також розвиток інфраструктури в
кварталі Дефанс. У 1958 було зведено перший будинок на пагорбі Дефанс, разом з
виставковим залом CNIT (Centre National des Industries et Technologies).
У 1963 почали вимальовуватися конкретні
обриси нового квараталу. Обсяг офісних площ склав приблизно 800 000 м ². У 1970
було добудовано п'ять хмарочосів:
Esso, Nobel, Aquitaine, Europe та Aurore. У тому ж році була реалізована одна з
головних передумов побудови нового Сіті-кварталу на околиці міста —
міська швидкісна залізниця (RER), яка
з'єднує Дефанс зі станціями «Обер» (біля Паризької
Опери) та «Тріумфальна арка».
70-ті роки XX століття, що минули під егідою
екології та економічного розвитку, спричинили певні проблеми розбудови Дефанса.
Як тільки стало зрозуміло, що нові висотні будівлі спотворюють перспективу
Єлисейських Полів, в 1972 році пройшла хвиля протестів. Тодішній
прем'єр-міністр Валері
Жискар д'Естен, вже на шляху до президентства,
виступив за припинення забудови кварталу. Крім того, нафтова
криза 1973 року призвела до припинення проекту. Проте 1978 року
новий уряд на
чолі з Раймона
Барра вирішив продовжувати будівництво.
Тепер почали будувати нове покоління висоток — нижчі; в 1981 відкрився великий торговельний центр. Після міжнародного конкурсу «Обличчя захисту» в 1983 році почалися роботи зі встановлення Великої Арки за проектом данського архітектора Йохана Отто фон Шпрехельсена; закінчилися роботи в 1989 році урочистим відкриттям пам'ятника.
У грудні 2005 голова EPAD
Бернар Блед оголосив про претензійний задум «La Defense 2006—2015». План
розрахований на 9 років і включає в себе будівництво 850 000 м ² офісів і 100
000 м ² житлових приміщень, будівництво трьох хмарочосів заввишки понад 300 м
(Tour Signal, Tour Generali і Tour Phare) та реконструкцію вже існуючих
будівель. У 2008 році, в рамках
цього плану, було завершено спорудження будівель Tour Granite та Tour
T1.
