В Печерській Лаврі
Дзвонять дзвони
Свічки горять
По всіх церквах
Далекий взпомин
Й стогін,стогін
Моя ти земле
Рідний край.
Зігнувся Нестор
Й щось нам пише,
Чи не історію землі?
Перо скрипить
Свіча палає
І тиша , спокій
Навкруги.
Про що ти Несторе
Там пишеш,
Про що Св‘ятий
Скажи мені?
Андрій колись
Ходив з братами
Поставив Хрест
На цій Горі,
А Володимир
Князь Великий
Хрестив в Почайні
У воді.
Пройшли роки
Батий понічив
Всю Україну розігнав
Руїну, попіл
Від пожарищ
Про все ти
В Повісті писав.
Не описав
Про наші біди
Про Унію і москаля
В землі невігласи
Без віри
Не можуть
Жити без Кремля.
Поетів,
Геіїв мордують
Шевченко перший
Ох! Терпів,
А скільки згинуло
Й забито
Св‘ятих отців
Братів, ченців.
Росія кинула
Петлю нам
І розігнала цілу Січ
Клейноти-пам‘ятки народу
Царизм згубив
В крові втопив.
За ним прийшли
„Брати червоні“
Безкарно правили в землі
Ти Несторе це опиши,
Як голод був
У тридцять трейтій
Й церкви палили,
Це ж свої
Служили вірою Іюди
Щоб не послали в Соловки.
Багата Слава України
Гірка традиція землі
Печерська Лавра в Україні
Москаль керує із Москви
Антоній Лаврі цій засновник
Був українецем, є Св‘ятий
Брат брата гнобить
Та мордує
За Віру, Бога,
Й так собі.
Бє дзвін
І свічка догоряє
В Печерах спочивають
Всі Св‘яті
Ти ж Україно відкриваєш
Нову історію землі.
Михайло Севрук
четвер, 17 квітня 2008 р.
неділя, 13 квітня 2008 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)