Панахида за померлими з голоду в Празі

Панахида за померлими з голоду в Празі 7 травня 2008 року весняна Прага приймала посланців України- митців , які репрезентували в Чеській республіці вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років «Україна пам’ятає - світ визнає». Ця мистецька акція відбулася у палаці «Жофін», що знаходиться на Слов‘янському острові. У концертному залі прозвучала «Панахида за померлими з голоду» композитора Євгена Станковича та поета Дмитра Павличка у виконанні Національної заслуженої академічної хорової капели «Думка»під керівництвом Євгена Савчука і Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України під керівництвом головного диригента Володимира Сіренка. Солісти Ніна Матвієнко(народний голос)і Тарас Штонда (бас). Твір відомого українського композитора Євгена Станковича має глибоко ритуальну сюжетну лінію і створений на основі поминальних молитов, які від доби прийняття християнства, завжди проводяться українським народом.Оркестр і хор є невід‘ємною діючою силою, яка генерує конфліктність музичного протистояння і надає твору логічний розиток, спрямовуючи слухача до стану спокою, журби та історичного минулого нашого народу. На протязі виконання твору дикламатор нагадує дати скоєння злочину та наруги над українським народом -«1922»,»1932»,»1933», «1946» -роки. Музична драматургія має досить вдалу і логічну форму.Солові вокальні партії виконувались найкращими співаками України – Ніною Матвієнко і Тарасом Штондою.Ніна Матвієнко - як жінка, як мати своїм голосом жалібно, ніби голосить за всю померлу Україну. Коли Ніна Матвієнко виконувала свою партію, мало хто байдужим залишився у залі. Слухачі з великою уважністю і вдячністю сприймали виконання великої співачки сучасності. Бас –молодий співак Тарас Штонда –яскравий послідовник велетнів басової школи України.У проведенні солової партії зацікавлює слухача інтерпретацією молитов з церковних обрядів ,та народного глашателя.Партія басу написана композитором досить вдало і металічна окраса голосу співака, його могутній голос в певній мірі сприймається слухачем як вища форма спілкування людини, через виконавця(священика) з Богом, як і мусить бути на богослужбах. Майстерно зроблена оркестровка і підбір соліруючих інструментів,що в повній мірі доповнює розкриття сюжетної лінії, а окремі групи оркестру і солісти блискуче проводили свої солові партії.В мелодиці оркестру відчуваються традиційий церковний спів та інтонації Карпатського регіону.Соліруюча скрипка,флейта, гобой кларнет та дерев‘яна група оркестру пасажовим вихором проносяться над залом,то враз мрійливо жалібно приводяь слухача до стану душевної рівноваги .Блискучими хоральними акордами мідна група підкреслює конфліктність та трагічність музичного твору.Ударні інструменти вносять елемент ритміки, підкреслюючи тоталітний режим системи, яка виразно протягом всього твору відчувається у маршових брутальних кроках, або в баробанній канонаді, що асоціюється з кулеметними пострілами. Хорова палітра твору написана в кращих традиціях хорової спадщини України. Перебуваючи на балконі хор по - янгольски звертається то до Бога, то до людей з прощенням та відпущенням гріхів. Зал не має часу відволікатися ,слухач весь час перебуває в стані дійства,ритуалу-панахиди за померлими. Безумовно, Реквієм Євгена Станковича - це визначний твір і вже сьогодні має велике історичне значення не тільки для України та її народу, але для всього людства.Особливо потрібно підкреслити відповідність та майстерність диригента Володимира Сіренка, який керував оркестром та хором від серця і душі. Він спрямовував виконання митців до повного розкриття твору.Оркестр та хор під його керівництвом майстерно доніс драматургію музичного твору до слухача.Досконала інтерпретація , фразування, динаміка, та узгоджене звучання оркестру, хору і солістів говорить про велику майстерність українських митців. Величезна культурно-історична акція має визначне значення для України,її народу та й всього людства,адже шляхом репродукції музичного твору митці подають історичну правду про голодомор, який за циркулярами партійного керівництва із Москви був проведений над всім українським народом,незалежно був то українець,росіянин ,єврей,поляк,чех,німець або представник іншої національності. Напревеликий жаль хотілося б констатувати, що українські дипломатичні служби,культурні аташе,медії недостатньо подавали інформацію про цю відповідальну мистецьку програму. Вони в першу чергу повинні були б інформувати населення держав в яких плануються ці заходи.Але за свідченнями виконавців пропагація була слабкою і населення не було проінформоване.Консульські установи працюють за старою пост совєтською методикою.Чим менше інформації тім краще.Як зазначив головний диригент оркестру Володимир Сіренко і диригент хору Віктор Петриченко, що в Чехії на концерт прийшло набагато більше слухачів ніж в Ізраелі,Великобританії та Голландіії. В Празі 7.5.2008 року Михайло Севрук