Вистави досягнень товарів народного господарства Радомишльського району у кінці 50-х років ХХ століття.

 M.Севрук

Будучи школярем, із захопленням відвідував вистави досягнень народного господарства району ,якi проходили в Радомишлі у кінці 50-их років . Вони проводились у міському парку декілька років по собі, а потім поступово заникли і мешканці міста навіть забули, що такі культурницькі заходи були. Вистави в радомишльському парку і на стадіоні мали велику популярність серед жителів міста і району,адже вони збирали багато відвідувачів, серед яких були усі прошарки суспільства ,починаючи від дітей-школярів і до керівників району. За масовістю їх можна порівняти з першотравневими, або жовтневими демонстраціями ,які проводилися на центральньому майдані міста.

Не знаю хто був ініціатором цих вистав ,але можу посудити за плином часу, що всі культурницькі заходи в СРСР районного маштабу ,проводилися за вказівкою партійних органів. Думаю, що такі вистави проводилися не тільки в Радомишлі ,але по всіх районах Житомирщини і УРСР.

На виставі у Радомишлі були представлені найкращі вироби місцевих підприємств і сільськогосподарські здобутки колгоспів району,та лісозаготовчого підприємства. З роками, ставши дорослою людиною і відвідавши вистави народного господарства Житомира ,Києва і Москви повністю пересвідчений ,що радомишльські вистави копіювали постійно-діючі вищезгадані вистави ,але за розмірами і чисельністю експонатів були набагато бідніші .

На території стадіону, з боків де знаходились лави для болільників, будувалися із дерева і фанери окремі павільйони ,які оформлялися залежно від виробів підприємств,що виставляли свою продукцію.Кожнне підприємство Радомишля виставляло свою продукцію на огляд радомишлян.Були там вироби радомишльських заводів і фабрик ,які вже не існують,адже із розпадом СРСР місцеве районне керівництво безвідповідально посприяло знищенню цих підприємств.

Але повернемося до самої вистави.На стадіоні був павільйон ,,Машинобудівного заводу,, який у різні періоди називався то (Литейный-Ливарний) або пізніше завод ім.Сталіна ,а потім після Хрущовької відлиги,коли були опрелюднені злочини Сталіна підприємство стало називатися Машинобудівний завод ім.Жовтневої революції.Були там представлені вироби ливарниками ,вироби токарного цеху і ще щось,чому я учень початкової школи не розумів.Меблева фабрика представляла свої вироби. Пивний завод із Микгорода представляв зразки пива ,Крохмальний завод мав своє відділення, а також ательє індпошиву одягу та взуття виставляли свої зразки .За часом ,який вже промайнув неповоротньо, тяжко детально описати саму виставу,але окремі виразні моменти мені добре запамяталися.Досить багато виробів сільськогосподарської продукції представляли колгоспи району ,де були павільйони тваринників в яких тримали свиноматок, коней, корів,бугаїв,овечок ,та всі тварини ,яких розводили в місцевих колгоспах.Особливим місцем огляду був павільйон радомишльського колгоспу. Памятаю ,що завжди привертав увагу білий породистий рисак ,жеребець який був маєтком радомишльського колгоспу.То був гарний кінь сірої масті в яблуках.Доглядав за ним один із мешканців Радомишля,прізвища якого вже не памятаю.Але на цьому жеребці він інколи проїзджав у неділю по місту у легкій калясці .Такі каляски інколи бачив на київському іподромі при змаганні коней подібної категорії.

Окремі цікави павільйони на полицях яких були представлені зразки вирощених овочів і злакових культур пшениці,жита, ячменю увінчані вінками вироблених із колосків,а також фруктів, хмелю,та інших культур.Дивувався від побаченого ,адже там були величезні плоди картоплі,моркви,кормових буряків,качани кукурудзи ,а на землі лежали , виставляючи свої пуза ,велитенські гарбузи.

Лісовики району також виставляли свою продукцію ,зразки деревини ,де були круги вирізані із дуба ,сосни,берези та інша сировина ,такі як смола-живиця,деревяне вугілля і дерево перероблене на товари, дошки різних розмірів та будівельні матеріали. Цікавим фактом було,що працівники лісхоззагу були у формі лісництва і це піднімало респект їхньої пофесії.

Представники міських шкіл ,таких як 1та 2 середні ,або російська, також прймали участь .Дитячий будинок ,який на початку 60-х років був перейменований у школу-інтернат мав своє господарство де вирощували різноманітні рослини,то і вони показували зразки своїх успішних врожаїв ,вироби школярів у дільнях-майстернях .Окрім дитячого будинку і інші школи та будинок піонерів виставляли свої вироби ручної праці,моделювання,вишивки тощо.Особливо мені запамятався комплекс гідроелектростанції ,де було побудовано греблю у вигляді водяної турбінної гідроелектростанції,на якій крутилася турбіна, а від неї йшли дроти електро передач,на стовпах яких горіли маленьки лампочки.Для школярів і дітей різних вікових категорій то було щось особливе.Біля шкільних вистав завжди було багатолюдно ,а деякі школярі були навіть горді за свою школу.

Вспоминаючі далекі роки радомишльської минулості хотів би підкреслити ,що ці вистави мали свій особливий успіх серед жителів району,молоді і школярів,адже ми учні 2 середньої школи мали свої земельні ділянки і під керівництвом вчителя білолгії О.Добровольського намагалися виростити овочі і фрукти подібні до побачених зразків на виставі.Серед працівників колгоспних огородніх бригад і хователів свійських тварин також звищувалися показники виробництва.

Пройшли роки і не все можливо памятати ,адже будучи школярем молодших класів я продивлявся експозиції вистави, але можливо щось і упустив.Хотілося зафіксувати в історії Радомишля білі плями про які радомишляни забули а декотрі і ще і не народилися .Події 50-ти річної давнини тяжко удержати в голові ,без записів,адже час незворотньо зтирає з памяті прожиті роки і ті події ,якими ми прожили у своєму житті.

---