Служіння ворогу

Зомбовані  радянським союзом , бувші  мешканці  України більше ніж по 25 роках розпаду  імперії зла і найбільшої тоталітарної системи світу продовжують   співпрацювати з правоприємницею цієї системи . Виховані  в тоталітарному режимі у свій час переселилися до інших країн  за допомогою  різних  організацій ,які допомагали вислизнути з тенет і катівень радянського союзу. Прагнучи до волі, свободи  і надихнувши свіжого повітря демократії ,по двадцяти з лишнім років їх  тягне ностальгія за старим  режимом, за славою і саморекламою, та співпрацею з московськими медіальними засобами ,які в своїх репортажах вихваляють російську армію, її офіцерів і загарбницьку ,,освободітєльную  місію ,, .А кого вони звільняють? Пропагуючи ,,руський мир,, вбивають під покровом російської церкви тисячі мирних людей України і забираючи  землі, так  як  це вони робили при грозному, петру, катерині і при всіх  романівцях,та при леніну ,сталіну,а токож при хрущові і брежневі.Режим слухняним  надавав  пільги  : військовим і різним силовим структурам  більше платив, ніж цивільним, надавав різноманітні продовольчі пайки і таким чином затикав горло, вирішував житлове питання ,надаючи квартири як офіцерам ,так і контрактникам, які зверх строкової служби прислужували системі , старшинам  рот , військовим музикантам, складникам та іншим. Тобто держава- окупант  у рамках  підтримки державності і апарату керівництва купляла  слуг із підневільних народів. У кожній області  України були військові частини, дивізії, в яких за макарони служили місцеві вояки. І  дивуєшся ,коли люди, що зазнали приниження від системи і підпадали під так звану п’яту графу ,звеличують  кадри тієї тоталітарної системи .Немає сумніву ,що коли такий єдинець співпрацює з ворожими медіуми ,то він стає на бік ворога. Адже приймає світосприйняття і його ідеологію, яка засвідчила прямою військовою агресією і захватом територій ,що вона є ворог. Протягом комуністичного режиму  військові були під контролем  спец служб. І за помилки  в орієнтації щодо політичних поглядів ,або за економічні розтрати їх судили,  виганяли або звільняли за власним бажанням.

Відомо,що деякі  люди лізуть у друзі до всіх, хто хоч трохи дістався до керівних постів ,пробився по службовій драбині ,або власною творчою працею  зробив успішну кар’єру. Ці особи   використовують  їх для своєї особистої реклами ,щоб заповнити нішу, яку замешкали в молоді роки, і таким чином не зважаючи на військову агресію  російського керівництва, яке розв’язало  війну проти України вірою і правдою дописують свої репортажі .Як на мій розсуд , це не моральний а й  зрадницький крок, відносно землі і країни  де ці люди народилися. Мільйони  вихідців з України за останні 30-40 років від’їхали у світ, але тільки  одиниці сповідують духовну приналежність  до батьківщини. Не має сумніву, що людина, яка народилася на Україні ,будь то українець  ,німець ,поляк, єврей ,або чех завжди буде поважати цю країну і вважати  своєю батьківщиною. Якщо  ми беремо національну  меншину ,яка проживає в Україні, має історичне родове  коріння, то  пройшовши виховання , навчання , і роки праці вона душею завжди залишиться українцем. Ці народи так  само як і українці були пригнічені  імперією  ,так само як українці пережили голодомор, голокост, висилки ,розкуркулювання ,грабування владою маєтків, статків, грошових одиниць ,історичних виробів мистецтва . Ці народи, котрі протягом століть проживали в українських землях мають пам’ятати ,що їхня батьківщина Україна. Нерідко чув як американці  висловлювалися і гордилися, що їхнє коріння з України. То чому ж коли прийшов знову ворог загарбати Україну її людей  і землю та  веде несамовиту пропаганду  за допомогою медійних, телевізійних та інтернетових  засобів ,проте  багато вихідців з України стали колоборантами, прийнявши догмати і так звані лозунги ,,руського міра,, про один народ, єдину церкву, єдину культурну спадщину і навіть мову. Росія в України віками висосувала історію і переписувала  її при всіх царях. Історикам давалися вказівки на маніпуляцію фактів ,які підтасовувалися під історію Київської Русі. Знищення українських історичних книг,це пряме свідчення того ,що імперія не мала свого нічого, а переписувала  і складала свою історію під командою царських сатрапів ,які отримували вказівки від царів ,цариць, партійних ватажків та інших керівних посадовців. Серед самих українців у різні історичні періоди були також  колаборанти, зрадники і прислужники ,які йшли проти волі народу, вислужуючись перед імперією. Якби їх протягом історії  не було ,то й не було б того розбрату ,який сьогодні існує в Україні.  Згадаємо історичний період ,коли потомок Київського княжого роду палив і грабував українські землі. Це Андрій,, боголюбський,,,.В добу Хмельницького, або за гетьмана Мазепи їх також хватало, але цих  зрадників  непотрібно  називати, бо вони не гідні щоб їх пам’ятали. І сьогодні в часи війни співпраця з російськими владними ,культурницькими  та мистецькими засобами мусить бути  покінчена. Так само мусить бути зрушені дипломатичні стосунки і керівники України мусять назвати війну війною. Цей ворог для українського народу вже  назавжди . І народ України мусить пам’ятати і виховувати свої нові покоління з недовірою і пересторогою до цих народів і меншин, які проживають  в монголоїдному середовищі  і мають золотоординські амбіції владарювати світом.  Серед багатьох бувших співвітчизників, котрі народившись в Україні і проживають тепер в Німеччині, Ізраїлі, Росії, США та інших країнах є люди, які переживають за долю Україну. Але є і такі, які активно  співпрацюють  з ворогом і ведуть широкий спектр активів. Сумно ,коли у спілкуванні з ними відчуваєш, що ці особи стоять на боці ворога, а українців обзивають чи то бандерівцями ,чи то фашистами ,або націоналістами. Мільйони українців Росії до сьогодні нічого не зробили ,щоб зупинити війну, щоб перестали гинути діти ,мирне населення Криму ,Донбасу, Луганщини і всієї України. В Росії за ці роки не виникла  жодна спільнота, яка б стала на захист своєї батьківщини. А навпаки російське керівництво вимагає підписувати різні петиції не тільки росіян ,але   вихідців з України ,щоб схвалили обґрунтованість російської  військової агресії. Серед  підписантів, які підтримали путінську  агресію проти України 515 діячів культури як українського походження так і російського:  Сергій Безруков, Олег Табаков,  Гергиев В., Йосип  Кобзон, Надія  Бабкіна, Генадій Хазанов, Михайло  Пореченков, Лев Лещенко, Говорухин С., Василь Лановий, Володимир Співаков, Баталов А., Юрій Башмет, . Бондарчук Ф., Бондарчук Н., Денис Мацуев, Віктор Захарченко (керівник козацького хору) та багато інших.