Михайло Севрук

                                              Концерт Ойстраха.

     Жовтень 1976 року . Київський Палац Україна . Дві постаті світової музичної величі беруть участь у концерті: скрипаль Давид Ойстрах і диригент Кирило Кондрашин. На той час ці два митці мали за собою усі титули лауреатів різноманітних конкурсів і премій, мали також звання народних артистів СРСР.Академічний симфонічний оркестр Московської філармонії також брав участь у цьому концерті, який самостійно грав 5 Симфонію П.І., та акомпанував скрипалю. Цей оркестр був одним із провідних оркестрів світу,до якого залучалися музиканти із всього СРСР. В різні роки оркестром диригували майже всі провідні диригенти. Протягом 16 років (с 1960 по 1976 г.) оркестром керував Кирило Кондрашин і цей концерт в Україні в київському концертному залі Україна був одним із останніх виступів світознамого диригента з цим колективом, адже дирекція цього колективу об´явила конкурс на місце головного диригента і з часом був вибраний Дмитро Китаєнко. За свідченнями бувших членів колективу симфонічного оркестру у Кондрашина були тертя з членами оркестру, які мали трохи інший організаційний і творчий підхід праці оркестру ніж Кондрашин. Звісно ,що тут були декілька факторів які змусили Кондрашина залишитися на заході: конфліктна ситуація в колективі оркестру, оголошення конкурсу на заміщення посади головного диригента ,яким був Кондрашин, а також була замішена ще й політика ,яка змусила у 1978 році Кондрашина покинути СРСР на завжди. Хоча з боку держави він не був утискуваний . При всіх режимах Сталіна, Хрущова , Брежнєва протягом всієї творчої діяльності фортуна йому сприяла .Він отримував нагороди, премії і всі звання, які тільки можливо було отримати в СРСР. В еміграції Кирило Кондрашин помер у 1981 році після концерту від інфаркту.

Концертний зал палацу «Україна» переповнений, адже дістатись на виступ відомих митців не так вже і просто.Я навчався на третьому курсі Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського. Квинтки дістав випадково. Хтось відмовився і я купив. Сидів десь у передостанніх рядах залу і дивувався ,що все було чути. Послухати Давида Ойстраха -скрипаля світового рівня, то було щось неперевершене ,святкове і кожний скрипаль мав за честь бути на цьому концерті. Та й послухати оркестр під керуванням Кирила Кондрашина то була подія, яка стала пам'ятною для кожного слухача на все життя.Вже не пам´ятаю, можливо була підзвучка і соліст та оркестр грали через мікрофони. Весь репертуар виступу не пам'ятаю,але запам'ятався виступ в першому відділені ,де Д. Ойстрах грав світознамий скрипковий концерт у супроводі симфонічного оркестру Йоганна Брамса. Оркестр під керуванням К.Кондрашина звучав виважено і в міру ,щоб соліст без намагання міг грати. Фактично так і було ,оркестр з майстерністю супроводжував скрипаля і звук скрипки нісся над палітрою оркестру ,заповнюючи простір залу і доходив до слухача. Перша частина відзвучала і в другій частині після мелодійного солo пасторального характеру, де йде діалог скрипки з гобоєм. Й.Брамс увів у партію скрипки акордову фактуру .І Коли Д. Острах почав грати акордову послідовність ,то він грав її з великим напруженням і приміняв велику силу смичка, надaвлюючи на струни. Я ,сидячі в залі ,боявся ,що може лопнути якась струна. І в той час пригадався випадок ,коли Паганіні підрізали струни і під час виконання свого твору почали лопатися струни , але він зміг дограти твір на одній струні. І у мене затаївся подих подумавши про Паганіні ,я подумав чи маестро Ойтрах дограє на одній струні ,коли у нього на скрипці почнуть лопатися струни. І в той час насправді струна на скрипці виконавця лопнула. Що ж робить диригент. Кондрашин спокійно дограв до кінця фразу, професійним жестом зупинив оркестр, а концертмейстер оркестру дістав із внутрішнього кармана фрака струну ,взяв у руки скрипку Ойстраха,та виміняв на нову струну. Потім він наладив скрипку і передав Ойстраху. Кондрашин взяв ІІ частину з початку і оркестр та соліст успішно довершили своїм виконанням визначний та вже і історичний концерт.