Михайло   Севрук

Про виробу   гобойних тростин.

Кожний початківець  гобоїст, який  подає надії у  грі на гобої,  обов‘язково мусить  думати про  особисту виробу тростин.  Безумовно, що усе не так  просто. Цій справі  необхідно приділяти досить часу,терпіння і багато років  пошуку. Вироба   тростин для гобоя у якійсь мірі  нагадує  алхімічну  лабораторію, де  проводяться дослідження, застосовуючі усе нові і нові засоби для покращення своєї  майстерності. Інколи  вдається, а іноді  настають розчарування. Гобоїст, який сам виготовить тростину і, доб‘ється потрібного  за його  критеріями звуку, має  можливість на практиці пізнати  рівень своєї  підготовки. Виконуючі твір, на тростині  зробленій особисто, у нього появиться  упевненість  і підтвердження у  вірності  вибору  професії.  

    Процес  виготовлення  тростин  для гобоя  триває  досить довго і кожний початківець, який поступив   до музичного училища рано чи  пізно мусить його пройти.  Бути залежним від когось, хто виготовляє, або  заточує для тебе тростини не зовсім приємно,  тому що кожний музикант індивідуально  пристосовує   тростину до свого   губного апарату,своїм звуковим потребам  и музичній уяві.  Найкраще, щоб  кожний виконавець сам особисто знайшов свій   шлях  для  виготовлення тростин. Відомо,що усі тростини  для деревяних духових інструментів, не виключно  і гобой, виготовляються  із спеціального сорту   очерету, який росте  у  південних   країнах Середземномор´я, Єгипта, Індії, Південної Азії, а також на  Кавказі. Одним із головних постачальників очерету, який  тримає монополію серед  виробників тростин, являється Франція. Купувати  очерет  необхідно  у вигляді  трубок, або  напівтовар. На вигляд  очерет подібний до бамбуку. Із вузьких трубок  виготовляють тростини для гобоя і англійского ріжка,  із більш  широких для фагота, а із найбільших  трубок  виготовляють  тростини для кларнета і бас-кларнета. Сьогодні у продажу доступний очерет різних розмірів, як у вигляді трубок,так і  різаний увигляді пластигок і у формі тростини.

Перед виробою  тростини, очерет  намочують  декілька годин у   воді, щоб він  не ламався при обробці.Потім  спеціальним різаком, що нагадує мініатюрний рубанок, вибирають  середню частину  і заточують  пластинки до  певної  товщини, яка  найбільше відповідає   виробі  тростини. Після того приготовлені  пластинки, які весь час мусять бути вологими , насаджують   на залізну  форму  і  за допомогою спеціальних ножів   вирізають   овальну   пластинку, яка  відповідає  формі   тростини для гобоя. Але це нажаль не кінець. Свій  витвір  необхідно насадити на мідну  трубочку із пробкою (штифт), який потім вставляється у верхній  отвір інструмента. Коли   пластинка буде  насаджена на штифт, потрібно  наставити розмір  (довжину будучої  тростини), із   рахунком того ,шо при заточці її потрібно буде відрізати. Після цього  напівтовар тростини потрібно  обмотати   цупкою капроновою, або  шовковою ниткою,шоб  не проходило повітря і   заліпити лаком  та  дати  можливість очерету мінімально тиждень   ,,відлежатися,, , щоб він  звик  до  нового  стану  у вигляді  конусоподібної  трубочки. Перед початком основної заточки, полуфабрикат необхідно  намочити і  заточити, а після цього обрізати кінці   і  провести  подальшу  заточку тростини. Після обрізання у верхній частині   виникне  щілина середніх розмірів і  правильної  овальної форми. Далі із тростини  необхідно зняти верхню глянцьовиту  кору, і поступово обрізати  стінки основної части будучої тростини. Заточка тростини   безпосередньо  має вплив  на звукові  і  якістні фактори : гостроту і мягкість звуку,тембру і  інтонацію. Необхідно всі процеси  по заточуванні тростити  робити  під збільшуваним  слом, або  великою лупою. При цьому на  збільшеній тростині  добре  видно структуру тканини очерету, що  дає можливість більш  точно вибрати ножем  лишню деревину. Початківцю  гобоїсту не потрібно нервувати від  перших невдач, адже для   виготовлення тростини   затрачено багато часу , праці і  зусиль , а окірм того ще і зіпсувався очерет.І все ж  не потрібно падати у  відчай, а продовжувати. Досвід і дослідження завжди  приносять свої успіхи. У виробі  тростин  необхідно дотримуватися  методики  і бути  терплячим. Якщо  заточувати нові трості   у вологому стані, то  практично мало коли  вдається виготовити  якісну тростину. При цьому  може  виникнути низка причин, які не дають тростини вільного і природнього   звучання. Це  і  вологкість  пластинок, яка є причиною твердого  звучания і  не якісного тембру. Може  відбутися  зміщення  пластинок у сторони  і порушиться форма тростини, а від цього  не буде  единої цільності тростини і  вона не встигне  сцементуватися. Тому багато  досвідчених музикантів  працю  по виробі  тростин ділять на декілька  фаз.Спочатку  пластинкам  дають можливість   більше місяця відлежатися. Післе навязування їх на штифт, настає  період спокою (тиждень). Заготовка тростини  також  мусить  відлежатися і лише тоді  її підговують  до заточки  і допрацьовують.Це  також може тривати   тиждень. Кожну  тростину  необхіднмо  ще і обіграти. І лише тоді, коли гобоїст  буде  задоволений  якісним звуком і тембром і тростина буде відповідати   звуковим  критеріям і вимогам виконавця її   можно застосовувати  у  виконавській практиці.

У виробі тростин  гобоїсту потрібно керуватися  теорією методичного поступу, розділеною  на декілька фаз:

1) Підготовка  очерету  і  обрізка    пластини по  формі  трості

2) Нав‘язування  пластии форми  трості   на штифт

3) Груба  заточка трості і   поступова  підготовка   трості  до кінцевої   фази

4) Кінцева  фаза   підгонки трості  і  обігрування   

         Зношення   тростин  залежить від  міри їх  вживання.  Чим більше на них  грати, тим скоріше вони приходят у негідність. Буває, що тростина приходить у негідність після першого виступу, а інколи  на ній   можливо  грати досить  довго. Кожний музикант сам планує ,що би у нього була достатня  кількість   якісних тростин, які дають можливість  грати на відповідному рівні. Настають ситуації, коли остається всього лише одна тростина,тоді настає момент нервування та пошуку. У початківця гобоїста із десяти заготовок може  вийти одна або дві тростини, а інші  підуть  у брак. Інколи і професійні   музыканти   жалкуються на те,що не вдалося зробити  тростину  таку яку хотілося. Насамперед   багато залежить від матеріалу.  Очерет –це  жива  тканина, хотя і деревинного походження,  яка працює і міняє свою структуру.  Багато залежить від кліматичних умов, вологості повітря і температури .  Багато  гобоїстів які  працюють в оркестрах    у своїй практиці використовують   тростини із одного і того очерету, обумовлюючі це тім  що  даний сорт очерету підходить їм найбільше за своїми звуковими і тембровими якостями.

Так як  і скрипалі  використовують  у сольній  і камерній  грі різні струни, так і гобоїстам необхідно мати  декілька типів  тростин, котрі дають   можливість  грати: а) у камерному ансамблі  піанісімо, зливаючись  у загальній  палітрі гармонії ансамблю, б)і у  оркестрі, де  гобоїст має більше  можливостей проявитись  у   сольних партіяхтак як  наприклад у творах Л.В.Бетховена,П.І.Чайковського,Л.Ревуцького, Б.Лятошинського,  Рихарда Штрауса, в ) у виконанні  солових партій  тростина  мусить  бути  гнучка,котра дає  можливість   грати  піанісімо і фортісімо із  ярким виразним  звуком.

 Виробництво тростин - це наука котру інколи порівнюють із  виноробством, коли  виробники винограду  оцінюють його якість   за смаком. Так і гобоїсти вивчають якість  очерету, його барву,глянець і густоту, а потім насолоджуються грою від добре зробленої тростини. І все ж таки на  вибір  очерету і на  виробництво   тростин для гобоя раз на раз не приходиться, тому що  все залежить від   кліматичного  середовища  в яких  росте  очерет  і від  майстерності  спеціаліста.